Оцінювання не приносить ясності — воно її підмінює.
Чим сильніше прагнення навісити ярлик, тим менш ймовірно справді побачити й усвідомити те чи інше явище.
Наче чим швидше ми прагнемо зрозуміти й закрити питання, тим скоріше ясність вислизає крізь пальці.
Одна з переваг медитації — вміння помічати свої думки без осуду і без захоплення. Думки — ніби листя, що пливе річкою.
Просто як є: не хороші, не погані — просто думки. Такий стан уваги дає змогу ясніше побачити внутрішній процес: не розчинятися в ньому, а розпізнавати.
Коли ми помічаємо думку — у нас з’являється вибір.
Ми можемо запитати себе: наскільки вона придатна до мого життя? Підтримує вона мене чи заважає?
Деякі думки та стратегії могли бути корисними в минулому, але тепер знижують якість життя, гальмують, не дають рухатися у бік бажаного.